PR'о ЧИТАЙ!

Мова – це важливо!

Нації вмирають не від інфаркту.

Спочатку їм відбирає мову.

Ліна Костенко

21 лютого в усьому світі відзначається День рідної мови. Історія цього свята починається 21 лютого 1952 року, коли студенти-демонстранти у Східному Пакистані (Бангладеші) були розстріляні за те, що вимагали визнати бенгальську мову однією з державних мов країни. На той час у країні офіційною була визнана мова урду, якою послугувалися лише 3% населення. За пропозицією Бангладешу ЮНЕСКО проголосило 21 лютого 2000 року першим Міжнародним днем рідної мови, пам’ятаючи про трагічні події. В Україні цей день відзначають з 2002 року, коли для зміцнення державотворчої функції української мови та сприяння вільному розвитку і використанню інших мов національних меншин України було видане розпорядження «Про відзначення Міжнародного дня рідної мови».Одним з важливих завдань бібліотеки - тренування навичок спілкування рідною мовою, а також збагачення словникового ресурсу наймолодших читачів. Дуже важливо

формувати громадянське ставлення, ставлення поваги до традицій і культури власної нації. Міжнародний день рідної мови – це дуже особливий день, який щораз нам нагадує про невід'ємне право кожного із нас вільно вживати свою рідну мову. Силу рідного слова важко переоцінити, адже мова – це основа національної ідентичності, основа нашої свободи та гідності. Наша мова є символом єдності, генетичним кодом. Сьогодні на бібліотечному занятті з учнями 3-Б класу наводили факти про українську мову, згадали про історію свята, за допомогою тлумачного словника переконалися про багатство нашої мови, а саме про те: яка буква найбагатша на слова (П), а яка має найменше слів (Ф), міркували про важливість розвитку нашої рідної мови, прочитали книжку О.Лучевської «Ї особлива буква». Дійсно буква Ї — особлива, такої немає в інших мовах. Що станеться, якщо вилучити її з таких звичних для нас слів як «їжак», «їдальня» чи «їхати»? Плутанина! Слова «Україна» й «Київ», які позначають важливі назви — нашої країни і столиці, — теж містять літеру Ї. Колись Ї навіть намагалися заборонити. Та вона вижила й оселилася в українській абетці. Третьокласники замальовували розмальовки, а на завершення заняття виготовили кумедних їжачків. Щиро дякую вчительці Богдані Михайлівні Булі та маленьким джурам за активну участь, за прекрасні слова, вірші, які звучали на нашій зустрічі. Сьогодні українська мова стоїть на сторожі України, як і військо. Тож любімо, шануймо, плекаймо і збагачуймо нашу неповторну, самобутню мову! Хай українське слово буде для всіх нас духовним джерелом життя та оберегом! Бо мова - то наша зброя!