Тиждень поезії 2024 Національний тиждень читання
Ріки незмінно течуть додому
ЦЕ МОЯ УКРАЇНА. . .
Це Моя Україна, де світанки у росах,
Де колосятся в полі жита.
Де червона калина в гуцулки у
косах,
А пшениця така золота.
Це Моя Україна у вінку
волошковім.
А намисто червоне мов жар.
Жовті соняхи в полі, де з
пелюсток медових
Бджоли п'ють цілющий нектар.
Це Моя Україна, в голубій
вишиванці,
Де джерела карпатські
дзвінкі.
Чорно - білий лелека по
стерні ходить вранці,
Пахнуть трави медово - п'янкі.
Це Моя Україна, де вітер
співає
про славетні козацькі мечі.
Де зелена верба ставок
обіймає,
Де шепочуться зорі вночі.
Це Моя Україна де цвітуть
чорнобривці,
Випікають смачний коровай.
Парубки в вишиванках виграють
на сопілці,
У піснях прославляють свій
край.
Це Моя Україна, мова рідна,
співуча.
Молодята ідуть під вінець.
А хлібина із печі духмяна,
пахуча –
доброта українських сердець.
Це моя Україна, Незалежна і
Вільна,
Вишивана Велика Родина.
Ми візьмемось за руки,
Ми Єдина і Сильна...
Це Моя! Це МОЯ УКРАЇНА !
Лариса_Мандзюк.
https://www.facebook.com/MariannaHevdi/videos/919548313285498