А як же ми, співці
краси земної?
Чи голоси у
нас не заслабі?
Чи не потонуть
у вітрах простору?
Чи сприймуть
велич нової краси?...
Тарас
гранітний дивиться суворо:
-- А ви
гартуйте ваші голоси!
Не
пустослів'ям, пишним
та барвистим,
не скаргами,
не белькотом
надій,
не криком, не
переспівом
на місці, а
заспівом в дорозі
нелегкій.
Бо пам'ятайте,
що на цій планеті,
відколи
сотворив її пан Бог,
ще не було
епохи для поетів ,
але були поети
для епох!
Ліна Костенко
Повсякчас
читаю Шевченка, і помічаю, що з кожним роком він пише краще, сильніше
пророчіше. Мирослав Дочинець
«Таємниче
життя слів».
У багатьох
народів є свої великі поети і національні пророки.
Але такого —
немає ні в кого, крім нас.
Відкрийте
сьогодні «Кобзар» і відчуєте — це пише не людина з позаминулого століття, це
пише наш сучасник, це пише наш брат, і пише він рівно про те, що відбувається
зараз, пише про нас і саме тими словами, які торкаються найглибших структур
нашої душі. Бо він і є один з нас — і завжди буде.
Тарас із нами.

Немає коментарів:
Дописати коментар