Славимо хліб золотий!

З давніх-давен ведеться в Україні, що хліб у хаті - то багатство, сіль — то гостинність і щирість. Нашу Вітчизну з давніх-давен називають хлібним краєм, бо люди, що жили тут, - українці, були великими працелюбами, вміли гарно обробляти землю і ростити на ній хороші врожаї. Для нашого народу хліб був не просто стравою - це була основа його життя і найдорожча святиня.  За давнім звичаєм у кожній хаті мали лежати на столі хліб-сіль. Зайдеш - і одразу видно: тут радо почастують гостя званого і нежданого, людину подорожню. А ще було таке повір'я: «Хліб на столі - Бог у домі».

В усі часи хліб берегли. Він з людиною від народження і до глибокої старості. Він єднає людей. 16 жовтня - Всесвітній день хліба, тож на виховній годині з учнями 5-Б класу ми дослідили: Який шлях долає хліб із лану до столу? Які види хліба готували наші предки? Які традиції вживання хліба збереглися до сьогодні?; слухали казки З.Мензатюк  «Калачі» та «Млинці»; декламували вірші про хліб; відгадували загадки та згадували прислів’я та приказки по темі; говорили про Голодомори в Україні та вшанували наших героїв-захисників, завдяки яким ми їмо наш  відносно мирний хліб.

Візьму я в руки хліб духмяний,

Він незвичайний, він святий,

Ввібрав і пісню, й працю в себе,

Це хліб рум'яний на столі.

Йому до ніг вклонитись треба,

Він скарб найбільший на землі.

Я впевнена, що  слова, які звучали сьогодні залишаться не тільки у  пам'яті п'ятикласників, а і в їхніх серцях, у  ставленні їх до хліба назавжди.

А ми не забуваймо про ціну вирощеного хліба, друзі, того хліба, який сіяли в бронежилетах, хліба, який наші хлопці оберігають ціною життя від свідомого і цілеспрямованого нищення ворогом. Шануймо працю хлібороба! Шануймо хліб! Нехай завжди на нашому столі буде запашний хліб.