PR'о ЧИТАЙ!: Це край легенд, це край чудес, всіх зір чарує Морське око.

Після спекотного літа настала осінь. Надзвичайно красива пора року. Вона хазяйнує скрізь, куди не глянь. Осінь! Яка гарна золота осінь з її різнокольоровим вбранням, яскравою окрасою дерев, багатством плодів, гарним врожаєм.

Всюди Осінь походила, все навкруг позолотила.
Підрум’янила калину і гіллясту горобину.
Прийшла так тихо і неспішно і, ніби неба аромат,
Розкинула над лісом шати, перетворивши в жовтий сад.
Червоний, чорний і зелений, оранжевий вже лист летить,
І більш нічого нам не треба, лише затримати б цю мить.

Як приємно подорожувати по мальовничих куточках рідного Закарпаття, особливо, якщо погода гарна, сонячна.

На території Закарпаття розташовано 32 озера, але найпривабливішим і найчарівнішим вважається Синевир, яке одночасно є найбільшим і найглибшим високогірним озером України…Отож ми вирішили побачити знамените Морське око Закарпаття.

Озеро Синевир справедливо вважається найкоштовнішим природним скарбом однойменного Національного природного парку та однією з візитних карток Українських Карпат. Розташоване воно на висоті 989 м над рівнем моря.

Твоя окраса – Морське око.
Тут разом Синь і Вир стоять
І про кохання незрадливе
Поміж собою гомонять…

С.Горват

Існує легенда про походження озера і його назви.

В далекі часи гори належали багатому графові, і люди працювали на нього: пасли овець і корів, рубали ліс. У графа була красуня дочка Синь.

Дівчину звали так тому, що очі її були синішими за саме небо. Одного разу граф узяв дочку з собою в гори. Поки граф перевіряв роботу лісорубів, дочка збирала на поляні квіти. Раптом вона почула звуки сопілки і побачила, що на лузі сидить хлопець і грає. Це був Вир - пастух. Помітивши дівчину, він перестав грати. Так вони познайомилися.

Після цього дівчина стала часто приходити в гори до пастуха. Вони стали часто зустрічатися і покохали один одного. Але батько дізнався про це і заборонив їм зустрічатися. Але не могли вони більше жити один без одного. І тоді граф наказав убити Вира. Люди графа виждали момент і скинули на нього камінь зі скелі.

Дізнавшись про це, Синь побігла до того місця, обняла камінь і заплакала. Довго вона плакала, поки на тому місці не утворилося озеро. Вода в озері синя та чиста, як очі Синь, а посередині видно верхівку того каменя.

Відтоді озеро називається Синевир.

Насправді ж Синевирське озеро утворилося у післяльодовиковий період, близько 10 тисяч років тому внаслідок перекриття річкової долини зсувами.

Середня площа водного плеса становить 4-5 га, глибина озера – в середньому 8-10 м. Проте, місцями найбільші глибини Синевиру сягають 19-22 м. Це навіть більше, аніж в Азовському морі, найглибше місце якого – 14 м.

Синевир живиться поверхневими та атмосферними водами, з озера витікає невеликий струмок (басейн р. Тереблі). Вода – слабомінералізована, чиста, прозора. Тут водиться три види форелі – озерна, райдужна та струмкова. Проте, скупатися у Синевирі вам не вдасться: окрім заборони, не дозволить ще й температура води, яка максимально нагрівається лише до 11-13°С.

Краєвиди навколо водного дзеркала – надзвичайною мальовничі та величні. Стрімкі схили, вкриті стрункими ялинами, вік яких сягає 140-160 років, спадають прямо до водної поверхні. Посередині ж озера розмістився, немов зіниця блакитного ока, невеликий острівець площею усього кілька метрів. Звідси і народна назва Синевиру – Морське око.

Люди своєю творчою фантазією намагаються доповнити красу природи. Архітектори вдало вписують оглядові майданчики у навколишній ландшафт. А на півострівці височить вирізана із червоного дерева скульптурна композиція місцевих майстрів-умільців «Синь і Вир». Висота монументу – 13 метрів, вага – близько 30 тон. Відображаючись у воді, він сприймається таємниче, як чудова казка про безсмертне кохання.

На згадку про маленьку подорож маленький фото звіт.