Тиждень поезії  2024 Національний тиждень читання

Ріки незмінно течуть додому

ЦЕ МОЯ УКРАЇНА. . .

 Це Моя Україна, де світанки у росах,

Де колосятся в полі жита.

Де червона калина в гуцулки у косах,

А пшениця така золота.

Це Моя Україна у вінку волошковім.

А намисто червоне мов жар.

Жовті соняхи в полі, де з пелюсток медових

Бджоли п'ють цілющий нектар.

Це Моя Україна, в голубій вишиванці,

Де джерела карпатські дзвінкі.

Чорно - білий лелека по стерні ходить вранці,

Пахнуть трави медово - п'янкі.

Це Моя Україна, де вітер співає

про славетні козацькі мечі.

Де зелена верба ставок обіймає,

Де шепочуться зорі вночі.

Це Моя Україна де цвітуть чорнобривці,

Випікають смачний коровай.

Парубки в вишиванках виграють на сопілці,

У піснях прославляють свій край.

Це Моя Україна, мова рідна, співуча.

Молодята ідуть під вінець.

А хлібина із печі духмяна, пахуча –

доброта українських сердець.

Це моя Україна, Незалежна і Вільна,

Вишивана Велика Родина.

Ми візьмемось за руки,

Ми Єдина і Сильна...

Це Моя! Це МОЯ УКРАЇНА !

 Лариса_Мандзюк.

https://www.facebook.com/MariannaHevdi/videos/919548313285498